В нашому відділення надається допомога дорослим жінкам з гострими гінекологічними захворюваннями, які не потребують оперативного втручання, а також жінки у яких є загроза   винашування вагітності до 22 тижнів.

Також на базі нашого відділення надається гінекологічна стаціонарна допомога дівчаткам-підліткам. Дитяча та підліткова гінекологія – дуже важливий напрямок. За статистикою, кожна десята дошкільниця і кожна п’ята дівчина-підліток має яке-небудь захворювання репродуктивної сфери (гормональний розлад, запальне захворювання органів малого таза і т.д).

Багато матерів не приводять своїх дочок до гінеколога, вважаючи їх надто юними для цього. Тим часом навчити дівчинку піклуватися про своє здоров’я, в тому числі, і інтимному, з самого дитинства – кращий спосіб виразити свою любов до неї.

Крім важливості фізичного здоров’я, слід також враховувати психологічний аспект. У підлітковому віці у дівчаток можуть з’явитися інтимні секрети від батьків, які вони можуть довірити швидше професійного лікаря, ніж близьким. Чим більш кваліфікованої в цьому випадку виявиться допомога, тим краще. Своєчасне звернення до підліткового лікаря-гінеколога допоможе уникнути багатьох проблем!

В якому віці слід звертатися до дитячого та підліткового лікаря-гінеколога?

Відразу після народження дитини проводиться перший огляд зовнішніх статевих органів, а далі:

  • перед тим, як дівчинка йде в школу, в 6-7 річному віці;
  • перед початком першої менструації, у віці до 15 років.
  • Після досягнення 14 років дівчинці рекомендується наносити візит підліткового лікаря-гінеколога раз на рік. При наявності скарг на здоров’я і зовнішніх відхиленнях від норми слід звернутися до лікаря позапланово. Прийти до лікаря можна самостійно або разом з батьками.

 Основними причинами для термінового відвідування підліткового гінеколога є:

  • аномалії в розвитку зовнішніх статевих органів дитини;
  • наявність бактерій і збільшена кількість лейкоцитів в сечі;
  • алергія;
  • виділення зі статевих шляхів;
  • печіння і свербіж при сечовипусканні;
  • почервоніння слизової зовнішніх статевих органів і шкіри;
  • ендокринні захворювання;
  • двостороння і одностороння пахова грижа;
  • ущільнення, біль і здуття у животі;
  • якщо в анамнезі у матері є захворювання трихомоноз, хламідіоз та іншими ІПСШ;
  • відсутність менструації у дівчат 14-15 років та інші порушення циклу.